Експеримент у Пологах: Чи потрібен вам дріб`язок?

Опубліковано в 13:10 Важливі, Новини, У Пологах    430

Нещодавно, при купівлі цигарок в одному з кіосків на Пологівському автовокзалі, реалізатор запитала, чи є у мене 5 копійок. У відповідь я простягнув їй ті самі п`ять копійок, але по 1 та 2 копійки. Побачивши здивований погляд реалізатора, я зрозумів, що такий дріб`язок можна просто викинути на землю. Мені пояснили, що 1 та 2 копійки приймати не збираються, і порадили йти хіба що до банку.

Наступного дня, я продовжив свій експеримент, пропонуючи при купівлі різноманітної продукції (від овочів на базарі – до прального порошку) розмінні монети найменшого номіналу, а саме – замість 5, або 10 копійок – той самий еквівалент, але по 1 та 2 копійці.

Здивованих поглядів, особливо на базарі, було значно менше, але жодного разу дріб`язок ніхто не взяв. Реалізатори та продавці-консультанти пояснювали це різними причинами. Одні казали, що це вже не гроші, інші – що керівництво заборонило приймати у якості розрахунку монети найменшого номіналу, треті – радили йти до церкви та віддати нужденним (хоча нащо їм той дріб`язок, якщо за нього неможливо щось придбати взагалі).

Проте, у Пологах знайшлися місця, де копійки все ж погодилися прийняти, це – відділення Укрпошти, банківські установи, аптеки та супермаркет торгівельної мережі АТБ.

На даний час в Україні в обігу знаходяться розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5,10, 25 і 50 копійок (введені в обіг 2 вересня 1996 року); обігова монета 1 грн. (введена в обіг 12 березня 1997 року) та банкноти 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 грн.

Відомо, що перші монети номіналом 1 та 2 копійки виготовлені Монетним двором Італії у 1992 році, а потім у період з 1992 по 1996 роки їх виготовляв Луганський верстатобудівний завод. Банкнотно-монетний двір Нацбанку виготовляв найменші обігові монети України у період з 2001 по 2002 роки.

Питання про виведення з обігу 1 та 2 копійок піднімається час від часу з 2010 року, але на даний час монети з обігу не виведені і вважаються повноцінними грошима.

Згідно з думкою спеціалістів у сфері фінансів, виведення з обігу найменших обігових монет призведе до округлення цін та збільшення рівня інфляції, яка і без того вже давно сягнула межі норми.

Але є інший бік питання. Кожна монета є частинкою історії. На простому прикладі можемо зрозуміти рівень поваги громадян до своєї держави та її символів. В Америці більшість розрахунків здійснюється в електронному вигляді за допомогою пластикових карток, проте, не дивлячись на те, що у грошовому обігу вкрай рідко пересічні громадяни користуються звичайними 10 центами, все ж не відмовляються від них, вважаючи одним із символів держави, такими, як прапор та гімн.

Останнім часом, активізувалася робота у напрямку заміни банкнот дрібних номіналів монетами, але поки що знаходиться на дослідницькому етапі.

Однією з найголовніших причин вилучення дрібних обігових монет є висока ціна їх виготовлення. Вартість виготовлення 1 копійки складає цілих 34копійки при нинішньому курсі долару. Проте, у жодній країні монети не вилучаються і є досить дешевими при їх виготовленні. Вони повинні бути, тому що є своєрідним маркером стабільності грошової системи для населення.

До того ж, небагато хто знає, що старий дріб`язок може принести певний прибуток. Це пояснюється тим, що деякі монети виготовлялися обмеженими серіями та з різних металів. Наприклад, однією з найдорожчих українських монет є 2 копійки 1992 року, вартість яких може сягати понад 1 тисячу доларів.

Проте найголовнішим в цій історії є навіть не ваше право користуватися чи не користуватися 1 та 2 копійками. В пересічних буднях ми часто забуваємося про дрібниці та деталі, які насправді є дуже важливими. Якщо забуватися про такі «дрібниці», як добре слово, посмішка, повсякденна ввічливість та інші, врешті решт можна втратити щось набагато більше і вартісне.

Автор: Єгор Курносов

Залишити відповідь