“Лікування на межі фантастики” – досвід пологівської родини

Опубліковано в 10:51 Важливі, Новини, У районі, У регіоні    897

В останньому світлі медичної реформи українці все частіше переставляють місцями кому у виразі: «лікуватися, не можна хворіти», і не безпідставно.

Уляна Супрун, уродженка США, а нині – виконуюча обов`язки міністра охорони здоров’я України та позаштатний консультант комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, підтримала зміни у сфері медицини, які отримали назву медичної реформи. Дана реформа передбачає зміну моделі фінансування системи охорони здоров’я – державні гарантії оплати наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів держбюджету у майбутньому мають здійснюватися за принципом «гроші ходять за пацієнтом»; також передбачається впровадженні інституту сімейного лікаря та підвищення заробітної платні працівникам сфери охорони здоров`я; має функціонувати програма «Доступні ліки».

У гонитві за провальною на даний час медичною реформою, всі як завжди забулися, як не дивно, про дітей. Безліч сімей опинилися перед важким вибором: «Яке щеплення обрати, бельгійське за власний кошт, чи індійське (із побічними ефектами) – за рахунок держави?»,  «Хто буде відповідати за наслідки неякісної вакцини та лікування?», і – «Чому дитина, лікуючись стаціонарно, має перебувати у нелюдських умовах?».

Перед вирішенням останнього питання, особисто, постала родина пологівців, коли справа торкнулася невідкладного лікування дворічної доньки, тож діляться історією:

Пологівські лікарі не змогли поставити діагноз, і, будучи на прийомі у хірурга (який за сумісництвом є ще й травматологом та онкологом), ми обмовилися про свої здогадки, що невідоме новоутворення на слизовій оболонці нижньої губи є папіломою. Лікар, навіть не подивившись на дитину, одразу ж записав діагноз до медичної картки і направив нас на консультацію до Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні.

 

Треба віддати належне лікарям відділення гнійної хірургії, та особливу шану – хірургу першої категорії Олександру Щербакову, який, не дивлячись на свій молодий вік, чудово й професійно провів необхідну операцію, та лікарю-анестезіологу Наталії Осиповій.

 Саме відділення гнійної хірургії у нашому уявленні мало бути схожим на музей в тому сенсі, що все має блищати чистотою, але те, що ми побачили, просто жахнуло: маленькі палати із чотирма койками в кожній, в яких розміщується іноді до восьми людей одночасно, жахлива ванна кімната та туалет, погане харчування. Проте позитивні моменти були: прибирають у палатах чотири рази на день, лікарі та медсестри приділяють увагу та допомагають після операції.

 З етичних міркувань ми не будемо ділитись світлинами лікарняних жахів, тому що їх вистачає і в місцевій, як і в будь-якій українській лікарні (приватні клініки до уваги не беремо). Проте, найбільша перевага лікарів як відділення гнійної хірургії, так і всієї обласної лікарні – це професіоналізм та досвід.

 Про деякі відділення обласної дитячої лікарні на запорізьких жіночих форумах пишуть дуже погані речі: про суцільну корупцію, про неувагу до пацієнтів, халатність лікарів, тощо. Але ми свідчимо тільки про те, з чим зіштовхнулися особисто. Найдивнішим фактом нашого перебування у відділенні гнійної хірургії була ситуація, коли  лікарі не те що вимагали, або просили якісь гроші, на природну пропозицію віддячити за вдалу операцію – вони просто відмовлялися від них.

Єдина порада, яку ми можемо надати нашим читачам: у випадках, коли справа стосується життя та здоров`я ваших дітей, краще не чекати, а одразу звертатися до Запорізької обласної дитячої лікарні, де, не дивлячись на погане фінансування та забезпечення, працюють професіонали, які вміють ставити вірні діагнози та лікувати.

Лікарі, як і пацієнти, які працюють та перебувають щодня в нелюдських умовах, – не винні в цьому. Постає слушне, але радше риторичне питання: чому обласна влада здатна фінансувати сумнівні екологічні проекти (які, доречі, закінчуються вельми трагічно), але сприяти ремонту в одній із провідних клінік області не спроможна?

Сподіваємося, що медична реформа після свого остаточного впровадження не знищить, та не розповсюдить по «закордонах» тих спеціалістів, що й досі працюють за вельми символічну заробітну платню, на користь та благо наших дітей.

ЄГОР КУРНОСОВ

Залишити відповідь