Пологівщина – маленький куточок великої трагедії

Опубліковано в 12:41 Важливі, Новини, У Пологах, У районі    527

Так тихо, я не пам`ятаю,
настільки тихо щоб було.
Та тиша тільки душу крає.
Немовби вимерло село.

А й справді, вимерло… немає
у ньому жодної душі.
Лиш вітер тихо сновигає,
і плачуть жалісно дощі.

Безуглі зорі в небі сяють,
вони все бачать, що внизу
за краєць хліба помирають,
і плачуть, гублячи сльозу…

Наділа смерть червоні шати.
До краю промерза душа.
Пусте село, холодні хати,
й чорніють стріхи з комиша…

Щороку, наприкінці листопада, ми вшановуємо пам’ять про тих, хто потрапив під злочинний експеримент тоталітарного режиму. Пологівський район за роки Голодомору втратив до трьох тисяч своїх жителів, серед яких батьки та матері, брати і сестри, дідусі і бабусі. Вічна пам’ять усім, хто безвинно став жертвою нелюдського злочину!

Трагедія голодомору 1932-1933 років і дотепер бентежить мільйони людей у всьому світі. В часи глобальної індустріалізації СРСР існувала величезна проблема нестачі грошей для будівництва заводів, гідроелектростанцій, інших проектів.

Тож, радянська влада почала вилучати в представників селянства зерно, що призвело до масового голоду, пік якого прийшовся на 1933 рік.

Також в такий спосіб були остаточно знищені джерела спротиву радянській владі на селі.

Від голодомору загинуло майже 10 мільйонів українців. Ця цифра переважає кількість євреїв, що були вбиті під час Холокосту в нацистських таборах смерті.

Тому голодомор із стовідсотковою упевненістю можна вважати геноцидом української нації.

Тож, скільки загинуло їх, наших із вами земляків, приречених на смертні тортури голодом у далеких 1932-1933 роках?

Офіційна статистика замовчує жахливі дані про ті часи. Проте, народна пам`ять – найдостовірніше історичне джерело.

Пологівщину (на той час – Чубарівський район Дніпропетровської області), також зачепила трагедія голодомору: від голоду постраждало населення 62-х населених пунктів; деякі з них вже неможливо відшукати на мапі…

В пам’ять про жертв Голодомору 1932-1933 років в кожній сільській раді встановлено пам’ятний знак. Всього в нашому районі 20 пам`ятних знаків та 20 місць поховань жертв Голодомору.

Обеліск жертвам голодомору у с. Григорівка, і пам`ятний знак на цивільному цвинтарі м. Пологи (світлини Костинської Т.С.)

У 2009 році за ініціативи Пологівської районної державної адміністрації, Пологівського районного краєзнавчого музею, архівного відділу, відділу освіти, відділу організаційної роботи, відділу культури та туризму, Центру регіональної культурної політики та технічного нагляду, управління праці і соціального захисту населення, територіального центру УПСЗН, Пологівського професійного ліцею та Чубарівського професійного аграрного ліцею було видано книгу пам`яті жертв голодомору 1932-1933 років, яка має назву «Пологівщина – маленький куточок великої трагедії».

І, справді, якщо ознайомитися із спогадами земляків, свідками тих буремних часів, які містяться у цій книзі, мимоволі повертаєшся у ті страшні часи нелюдських випробувань української нації. Саме в такий момент починаєш цінувати те, що маєш, чого б воно не вартувало…

У книзі містяться спогади земляків з усіх куточків сучасного Пологівського району, які дожили до наших днів та передали їх своїм нащадкам для того, щоб вони ніколи не забувалися, що навіть у нелюдські часи потрібно бути людяними.

Окрім спогадів можна ознайомитися із мортирологом – списком людей, що померли в ті часи, фотокопіями архівних документів, та світлинами.

Всі бажаючі можуть знайти книгу «Пологівщина – маленький куточок великої трагедії» у Пологівській центральній районній бібліотеці.

Пам`ять повинна жити і надалі, щоб подібний жах більше ніколи не повторювався на теренах нашої Батьківщини. Ми повинні берегти рідну землю для своїх дітей та онуків, і робити все, щоб не тільки ми, а й вони не забували сумні уроки історії.

Залишити відповідь