ФІНМОНІТОРИНГ в Україні: Що потрібно знати, і на що він впливає?

Оновлений закон Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення або як він відомий більшості громадян – закон про фінансовий моніторинг, вступив у силу 28 квітня.

У багатьох українців виникли підозри щодо того, що відтепер навіть звичайні банківські операції стануть проблемою.

У той же час представники НБУ запевняють, що закон не відіб’ється на більшості звичних для клієнтів послуг.

Для чого потрібен закон

Головна мета закону про фінансовий моніторинг – запобігання і протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення.

Подібна практика в Україні була і раніше, але оновлений закон вносить кілька корективів і змін, щоб зробити його більш ефективним. Одним з основних нововведень є ризик-орієнтований підхід.

Він дозволить більше зосереджуватися на фінансових операціях, які можуть підпадати під заборонені дії, замість того, щоб перевіряти всі операції, які підлягають певним критеріям.

Крім того, закон необхідний, щоб наблизити українське законодавство до європейських стандартів фінансового моніторингу. Це було вимогою Європейського союзу під час підписання Асоціації.

Перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова розповіла, що незважаючи на набрання чинності законом 28 квітня, буде час на перехідний період.

– Учасники ринку отримають додатковий час для налагодження процесів і реалізації вимог нормативки, – заявила Рожкова.

Джерело отримання коштів, згідно з оновленим законом, будуть вивчати в разі, коли сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 400 тис. грн..

В такому випадку доведеться надати документи, які дадуть можливість зрозуміти, звідки взялися такі кошти і для чого вони були направлені.

– Закон про фінмоніторинг стосується не стільки громадян, скільки фінансових установ… Усі обмеження стосуються більше підприємств. Але це впливає і на громадян, оскільки фінустанови повинні збирати інформацію про операції.

Це робиться для боротьби з сірою готівкою, що не обкладається податками, щоб мінімізувати її потік, – розповів юридичний консультант Олександр Мироненко.

На що вплине закон

Основною зміною для більшості громадян буде ліміт на переказ коштів. Суму готівкового переказу без обов’язкової ідентифікації зменшили з 15 тис. до 5 тис. грн.

За словами директора департаменту платіжних систем Олексія Шабана, для цього достатньо буде пред’явити паспорт.

– Великі операції можливі, якщо термінал самообслуговування банку або небанківської установи обладнаний пристроєм для зчитування карти або надає можливість верифікувати клієнта, який поповнює або переводить за допомогою пінкоду, зчитування безконтактної картки або смс-пароля, – заявив Шабан.

Тобто новий закон не повинен вплинути на ситуацію, коли ви хочете поповнити свою картку, наприклад, на 10 тис. грн і вона у вас з собою.

У той же час молодший партнер юридичної компанії Legal House Анатолій Кисельов говорить про те, що верифікація клієнта є необов’язковою, якщо сума переказу менше 30 тис. грн..

– Якщо ви хочете щось оплатити через термінал готівкою, то до 5 тис. грн у вас документи не попросять, якщо більше – попросять. До 30 тис. грн з картки, через термінал, але зі свого рахунку, можна все оплачувати. А ось понад 30 тис. грн доведеться верифікувати вашу особистість, після чого ви зможете без проблем проводити операції на великі суми, – каже юрконсультант.

Якщо ж сума переказу буде перевищувати 30 тис. грн, то потрібно надати:

• ПІБ, номер рахунку / електронного гаманця, унікальний обліковий номер фінансової операції, номер документа, що посвідчує особу або дату і місце народження (для фізособи);
• повне найменування або ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій, номер рахунку / електронного гаманця, з якого списують гроші або унікальний обліковий номер фінансової операції.

Крім того, в законі є можливість протидіяти великій кількості оплат менше 30 тис. грн. Банк може вимагати надати відповідні документи, якщо є підозра, що, наприклад три операції з переказу 20 тис. грн неодноразово за кілька днів були використані для відмивання грошей.

Як розповів Мироненко, закон не повинен торкнутися систем Приватбанку і монобанк, тому як клієнт для отримання карти, відкриття рахунку тощо повинен був підтвердити свою особистість.

А ось з так званими анонімними платіжними системами можуть виникнути проблеми.

– Наприклад, Webmoney, PayPal … конкретно їх цей закон торкнеться. Тобто виходячи з цього можна зробити висновок, що користуватися подібними платіжними системами стане трохи складніше, оскільки вони почнуть вимагати особисті дані для ідентифікації – каже юрконсультант.

Загалом обов’язкової ідентифікації потребуватимуть:

• грошові перекази без відкриття рахунку;
• поповнення картки іншої людини;
• поповнення карти через термінал;
• оплата товарів і послуг.

У НБУ відзначили, що можливість дистанційної ідентифікації обов’язково буде.

– Варіанти будуть різні: BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляція, дистанційне зчитування даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з особового рахунку клієнта, – говорить Рожкова.

Де не буде змін

Однак є й винятки, які навіть за умови перевищення певної суми платежу не зажадають ідентифікації людини.

Такі операції називають низькоризиковими. У них включають:

• оплату комунальних послуг, податків, штрафів (обов’язкових платежів);
• погашення кредитів (до 30 тис. грн);
• зняття готівки зі свого рахунку;
• оплату карткою;
• комуналка

Тобто, якщо ви вирішили придбати техніку, наприклад, за 6 тис. грн або взяти кредит на 20 тис. грн, то вам не доведеться проходити додаткову ідентифікацію.

– У звичайному житті людей нічого не зміниться. Більше це вплине на ділову діяльність, адже закон спрощує процедуру блокування активів і ускладнює процедуру їх розблокування, оскільки потрібно буде більш прискіпливо показати, де твій дохід, – пояснює Мироненко.

Відповідальність за порушення закону

Покарання за порушення закону коливається від звичайного застереження і штрафу до анулювання ліцензії на діяльність. Розмір штрафу залежатиме від ряду обставин, але, в цілому, їх збільшили приблизно в десять разів і вони залишають від 51 тис. грн до 135,1 млн грн..

Штрафувати за порушення закону про фінмоніторинг можуть:

• фінансові установи;
• біржі, які проводять фінансові операції з товарами;
• платіжні організації, учасників або членів платіжних систем;
• філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
• професійні учасники фондового ринку;
• установи, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій;
• ряд суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
• юридичні особи, які надають окремі фінансові послуги;
• постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Варто пам’ятати, що обов’язково будуть моніторити:

• фінансові операції з переказу грошей за кордон;
• фінансові операції політиків;
• фінансові операції, де одна зі сторін пов’язана з країною, що не дотримується міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням доходів, які отримали незаконно;
• операції з готівкою.

Загалом, для пересічного українця майже нічого не зміниться. Якщо ви звикли користуватися картою для оплати покупок або часто переводити гроші, то нічого нового від вас не зажадають.

Джерело: fakty.com.ua