Грабунок, хамство, брехня та свавілля – складу злочину не виявлено…

Опубліковано в 9:06 Актуально, Без рубрики, В Україні, Важливі, Новини, У районі    2 934

Спробуйте отримати субсидію, не надавши хоч однієї довідки. Спробуйте три місяці не платити за використану електроенергію. Спробуйте взяти кредит і не сплатити за нього… Навряд чи можливо, але якщо і вийде – то, натомість, отримаєте купу проблем, в тому числі «обіцяних» законодавством.

А от віддати свою землю в оренду, на тих самих законних підставах, і отримати замість гарантованого прибутку біду – цілком реально, якщо ви маєте пай в селі Григорівка і зла доля звела вас з родиною Чехів.

Всі проти одного

Вже не один рік триває протистояння селян-пайовиків з орендарем Сергієм Чехом. Своє пайове люди змушені «вибивати» через владу району, просити у родичів орендаря, підключати поліцію, організовувати мітинги та народні зібрання, до вирішення проблеми залучали навіть діючого тоді народного депутата Вадима Кривохатька… Але результату так і немає: з кожним роком майновий стан компаній-боржників погіршується, землі обробляються абияк і в меншій кількості, натуральна плата зменшується і стає все нижчої якості а грошову – люди вже взагалі не сподіваються побачити. Сільськогосподарські компанії «БАРС» та «Софія» зводять добробут селян нанівець а їх керівництво в особі Сергія Чеха перешкоджає пайовикам отримати субсидії, пільги та пенсії.

Закінчивши ще один «неврожайний» рік з врожаєм непорозумінь, скарг та відсутності якісної плати за паї, в січні григорівці провели чергове засідання, на якому вкотре розвели руками та зачитали «відписки» з різних інстанцій до яких офіційно звертались за допомогою.

«Врожай-2019» зазначив очевидне

Зі своїм питанням пайовики звернулися до РДА, звідки їм повідомили, що керівник сумнозвісних підприємств «БАРС» та «Софія» обіцявся за паї розплатитися, а якщо такого не станеться, – то йдіть собі по-маленьку до суду. Адже адміністрація не вповноважена втручатися в господарську діяльність підприємств, навіть якщо ця діяльність шкодить добробуту селян та землі. Саме таке важливе рішення було прийнято на засіданні районної робочої групи «Врожай-2019»

Не розплатився, і що?

Складність ситуації розуміє і голова РДА Артур Крупський, який бував на минулих засіданнях селян та мав розмову з горе-орендарем. На сьогоднішній день, за словами голови РДА, Сергій Чех уникає будь-яких розмов з керівництвом району, не виходить на зв’язок і розшукати його вкрай складно. Хіба що взяти Сергія Олексійовича «за барки», коли з’явиться в поліції, адже не дивлячись на «відсутність правопорушень» про які скажемо нижче, за орендарем все ж тягнеться хвіст справ, що мають привести його до відділу поліції. Але на що точно можуть розраховувати ошукані григорівці, так це на безоплатну досудову правову допомогу від державних юристів – про це завірив Артур Євгенович.

Районна рада «не в компетенції»

З Районної ради селянам повідомили, що питання стосовно невиплати орендного не належить до компетенції райради, совість орендарю не виписати, договір так просто не розірвати, а значить дорогу до суду знайдете самі…

А що в договорі

А в договорі прописано, що розірвати його можливо тільки за двосторонньою згодою, на яку орендар не йде, або ж за умови абсолютної невиплати орендної плати протягом двох років поспіль. Тобто, якщо через рік давати пайовику по 50 грн та мішку зерна, можна користуватися землею «за дурня» увесь договірний період. А ще орендар має право передавати на свій розсуд управління земельними ресурсами кому забажає, а значить пайовики, що заключили угоду з однією фірмою, можуть опинитися втягнутими в справи іншої.

Поліція не знайшла правопорушень

Ні адміністративних, ні кримінальних правопорушень не знайшла і пологівська поліція, до якої також зверталися григорівці… І от що дивно: невиплата зарплати, незаконні звільнення, неналежне ведення справ (взагалі ніяк), відсутність господарської діяльності, махлювання з договорами – все це залишилось осторонь після «уважно розглянутого керівництвом». Ну а щоб точно пайовики не збились зі шляху – порадили сходити до суду.

Судом і не пахне

І до суду селяни намагалися звернутися – через юристів народного депутата, згаданого вище. Але після того, як склали колективне звернення, погляди на перебіг справи у Вадима Кривохатька та ініціативної групи геть розбіглися. Народний депутат запевняв, що люди самі відмовились від позову через те, що орендар почав частково роздавати зерно, люди ж наполягають, що саме юристи депутата «завернули» заяву, посилаючись на умови договору. Тим паче, селян запевнили, що колективно звертатися до суду з такого питання неможливо, – тільки у приватному порядку.

От і виходить, що взяти орендатора «на вила» людям простіше та приємніше, ніж плентатися роками дрімучими стежками «до суду». Тільки от сам Сергій Чех, він же горе-орендар, ні в полі зору обдурених селян,  ні полі взятому в оренду вже давно не з’являється. Єдине, що залишається людям – чатувати на зустріч зі «старим Чехом», батьком діючого орендатора, щоб вкотре нагадати про обіцянки берегти як власне народне добро та честь-по-честі відповідати за нього. Олексій Чех на всі вимоги та благання хрестить прийдешній люд в одному спідньому та називає «бидлом». Розмови з тими, кого так просто «бидлом» не назвеш, перериває проханням залишити його в спокої та можливістю «спокійно померти», мовляв батько за сина не відповідає… Але…

Яблука від яблуні

На замітку тим пайовикам, які жаліють Олексія Чеха, мовляв, не повезло старому з сином, – хочемо вказати на те, що всіма проблемними компаніями Сергій Чех керує не самостійно. Правову відповідальність – на рівні, а то і більше, несе і Олексій Чех, батько. Так, згідно статутним даним, компанії «Григорівська» та «БАРС» мають контрольне управління в особі Олексія Чеха. Тож, вивезені тони зерна та розкрадання майна не могли пройти повз згоди головного засновника…

А що далі?

Вірогідно, ті пайовики, яким залишився рік до розірвання договору вже дочекаються його законного кінця і з легким серцем та пустими кишенями віддадуть землі іншому орендарю. Ті пайовики, які неочікувано для себе перепідписали договір на 49 років, так і залишаться в заручниках у Сергія Чеха, адже мають настільки поважні літа, що дочекатися кінця угоди не зможуть. Інші боротимуться і далі, пишучи листи в усі інстанції, включаючи президента. До цього спонукатиме і незрозумілий та «оповитий пастками» закон про землю, адже селяни впевнені, що з настанням права на продаж землі, під час такого «орендарства» вони назавжди лишаться своїх паїв.

А можливий сценарій, страшніший за розповідь Кобилянської, коли земля – перше і останнє мірило сенсу буття селянина, його добробуту та способу виживання стане приводом до самосуду, руйнуванню не одної людської долі, адже віра григорівців в правду та чесність, допомогу та справедливість за ці роки зруйнована до останку.

Залишити відповідь