Кінські Роздори атакують лисиці

За вчорашню добу до Пологівської лікарні ветмедицини надійшло два повідомлення від жителів с. Кінські Роздори про те, що їх тварин покусали лисиці. І як виявилось, випадки почастішали.

Селяни бояться сказу у їх тварин, який міг передатись від лисиць.

“У мене лисиця покусала у дворі собак вночі. Та ж ситуація і в сусідів через кілька хат. Дуже боїмось. У ветлікарню повідомили, пообіцяли приїхати зробити щеплення.”

“Лисиця накинулась на собаку, що була прив’язана, і дуже покусала. Та, що була без прив’язі змогла втекти.”

 – повідомляють селяни.

У ветлікарні роз’яснюють:

– Наші спеціалісти вже повернулись із Кінських Роздор, де провели вимушене щеплення тварин, що були у дворах, з яких надійшли повідомлення, та зробили теж саме по всій вулиці. Ми напередодні (ще у листопаді) розкидали по територіям пероральну вакцину. Але наразі дуже погано йде відстріл тварин, і в лабораторію достаньої кількості, нажаль, ми відвезти не можемо. Від мисливців отримали 12 голів, а в лісомисливському господарстві говорять що немає. Тож, дізнатись чи поїли лисиці вакцину, яку ми розповсюджували, чи мають до неї імунітет, поки не можемо. – повідомляє начальник Пологівської районної лікарні ветмедицини Людмила Нарижна.

Що стосується взагалі епізоотичного стану щодо сказу тварин у Пологівському районі, то із 26 жовтня 2 неблагополучних пункти: с. Інженерне, та м. Пологи (Червоний виселок). Про це зазначили у Пологівському районному управлінні ГУ Держпродспоживслужби. Але 28 грудня карантинний період буде завершено, і будуть нові дані.

До відома:

Сказ – це небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Характеризується гострим перебігом, ураженням  нервової системи і закінчується летально.

Основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, зокрема вовки, лисиці, шакали, деякі гризуни в тому числі миші та пацюки та ін. тварини. Зараження відбувається, як правило, внаслідок укусів хворими тваринами, які виділяють збудника з слиною.

Інкубаційний період (час від моменту зараження до прояву перших ознак захворювання) триває 3-6 тижнів, інколи до року, що великою мірою пов’язано з місцем та характером укусу: чим багатша на нервові елементи тканина, глибина рани і ближче до голови, тим коротший інкубаційний період.

На його тривалість впливають також вид, вік тварини, резистентність організму, кількість та вірулентність вірусу, що проник під час укусу.

Хвороба триває частіше 8-12 діб. У тварин відмічають підвищену чутливість до світла, шумів, спотворення апетиту, підвищення температури тіла, порушення зору. У стадії збудження характерними ознаками є буйство, розлад чутливості й свідомості, інколи ступорний стан. Спостерігаються судоми, парези  паралічі різних м’язів. Тварина виснажується і лежить. Тварина гине.

З метою профілактики сказу проводяться профілактичні щеплення тварин.

Іноді дикі м’ясоїдні тварини заходять в населені пункти та нападають на свійських. Власники свійських тварин, як правило, стають свідками цих подій і всіма підручними засобами захищають своїх підопічних. Іноді такі контакти диких тварин зі свійськими залишаються непоміченими. В деяких випадках навіть не помітно ран від укусів хижих тварин.

В таких випадках необхідно терміново звернутись до працівників ветеринарної медицини.

Таких тварин ветлікарі щеплюють антирабічною вакциною проти сказу та спостерігають за ними протягом 60 днів.

До відома населення!  Не підбирайте бродячих тварин, у зв’язку з тим, що вони не щеплені проти сказу, можливе розповсюдження захворювання.