Новий трудовий кодекс: більше відпустки та причин для звільнення

Проблема чинного КЗпП в тому, що він абсолютно не відповідає сучасним реаліям і встиг застаріти кілька десятків років тому, оскільки був прийнятий ще в минулому столітті – говорять експерти.

Зараз в уряді знову поновилися розмови про необхідність прийняття нового трудового кодексу. В оновленому варіанті пропонується чимало змін, адже кодекс складається з 385 статей, але сьогодні варто розповісти про головні з них.

Збільшена відпустка

Одним з найбільш очікуваних нововведень стала збільшена відпустка. Зараз стандартна відпустка в Україні становить 24 дні, більша вона тільки у деяких професій, наприклад, у шахтарів, вчителів, або ж у багатодітних батьків малолітніх дітей. У законопроекті ж пропонують збільшити її до 28 днів. При цьому, розмір допустимої відпустки за свій рахунок залишиться колишнім – 30 днів на рік.

Дистанційна робота

Дистанційна робота, яка вже давно зайняла затребувану нішу на ринку праці, до сих пір ніяк не регламентується вітчизняним законодавством. У новому варіанті кодексу дистанційна робота стає цілком законною і легальною.

“При укладанні трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (праця вдома), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії”, – написано в законопроекті.

Нові причини для звільнення

Список причин через які співробітника можуть звільнити значно виріс: наприклад, в новому кодексі є згадка про те, що звільнити можуть за розголошення комерційної таємниці або ж через незадовільний стан здоров’я.

Причини для звільнення тепер оформлені так:

• За згодою сторін
• Згідно з закінченням терміну трудового контракту
• Призов на військову службу
• У зв’язку зі скороченням штату
• Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
• Вступ в силу вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі
• Виявлення невідповідності працівника займаній посаді
• Систематичне невиконання працівником обов’язків без поважних причин
• Прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
• Неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах
• Поява на роботі в нетверезому стані
• Вчинення розкрадання за місцем роботи

Захист прав вагітних

Зараз в трудовому законодавстві вже прописано, що вагітних жінок не можуть залучати до понаднормової або нічної роботи. У новій редакції також пропонується на час проведення медичних обстежень звільняти жінок від виконання роботи і зберігати за ними середню зарплату.

“Роботодавець зобов’язаний звільнити вагітну жінку від виконання роботи на період проходження рекомендованих лікарем медичних обстежень, проведених у зв’язку з вагітністю, якщо такі обстеження повинні проводитися в робочий час. На час проведення медичного обстеження за вагітною жінкою зберігається середня заробітна плата“, – сказано в трудовому кодексі.

Випробувальний термін

Згідно з новим Трудовим кодексом, випробувальний термін повинен становити не більше трьох місяців, а для робочих спеціальностей всього один місяць. Якщо співробітник все ж не підходить компанії і роботодавець хоче його звільнити, він повинен попередити його як мінімум за три дні.

Щодо випробування при прийнятті на роботу – стаття 39 вказує перелік осіб, для яких не встановлюється випробувальний термін:

• неповнолітні;
• звільнені з військової або альтернативної (невійськової) служби, які вперше приступають до роботи протягом року після такого звільнення;
• обрані на посаду;
• переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
• ті, хто пройшов стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
• ті, хто закінчив професійно-технічні або вищі навчальні заклади і вперше приступають до роботи за отриманою професією (спеціальністю);
• вагітні жінки, працівники з сімейними обов’язками, які мають дітей віком до трьох років;
• інваліди спрямовані на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.
• ті, з ким укладається трудовий договір на строк до двох місяців.

Репатріація співробітників

У законопроекті також прописали можливість репатріації співробітників. Нагадаємо, що репатріація – це повернення працівника, який перебуває за межами України у відрядженні для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт або робіт, виконуваних вахтовим методом, або ж навчання з відривом від роботи.

Репатріація організовується роботодавцем, або ж компетентним органом державної влади, який вибирає Кабінет Міністрів, і який компенсує всі витрати за рахунок роботодавця.

Право на репатріацію є у членів морського екіпажу, річкового, повітряного судна або поїзної бригади, працівників, які зайняті на міжнародних перевезеннях тощо.

Репатріація можлива і потрібна в разі:

• закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, який закінчився за кордоном;
• захворювання, отримання травм або з інших причин, підтверджених медичним висновком, якщо працівник за медичним висновком є ​​транспортабельним;
• катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник;
• якщо власник транспортного засобу не може виконувати обов’язки роботодавця в результаті банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації, арешту транспортного засобу або з інших причин;
• якщо транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.

Злиття компаній

У новому документі більш детально прописали механізм правонаступництва трудових відносин у разі зміни власника юридичної особи, передачі цілісних майнових комплексів юридичної особи, його структурних підрозділів в оренду, реорганізації юридичної особи роботодавця (злиття, приєднання, поділ, перетворення).

Якщо все це відбувається, трудові відносини з працівниками продовжуються, а роботодавець зобов’язаний в тижневий термін проінформувати про факт правонаступництва працівників і виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі її відсутності – вільно обраних представників працівників.

Правонаступник (тобто новий начальник) може звільнити звільнити працівників тільки на підставах, передбачених цим же кодексом.

Таким чином, змін в оновленій версії кодексу представлено чимало, щоправда, документ все ще перебуває в підвішеному стані. Але, в Мінсоцполітики сподіваються, що незабаром Рада все ж розгляне його і зможе остаточно прийняти в другому читанні.

Джерело: інтернет-ресурс “Сьогодні”.