Пологівський «БУБЛИК»: вчора, сьогодні та в майбутньому. Або місцева пам’ятка, яка так і не стала «перлиною»

Опубліковано в 16:17 Актуально, В Україні, Важливі, Новини, У Пологах, У районі    1 290

З тим, що визначних місць, якими можна було б пишатися та не соромно показати гостям зовсім не багато в Пологах, погодиться, напевно, кожен мешканець міста.

Як і погодиться з твердженням, що одним з таких місць міг би бути «Бублик» – зона громадського відпочинку городян. Але «родзинкою» міста Бублик так і не став, а скоріше став пам’яткою минулому народному ентузіазму та прагматичному сьогоденню. Відповідаючи усім пологівцям, хто переймається долею зеленого Бублика, ми розпитали як він з’явився та що з ним буде далі.

Ті, хто застав розбудову природньої зони, хто надихався красою та масштабністю пологівського проекту, з сумом спостерігають за невпинним його занепадом. А разом з тим прикрим спостереженням настирливо дошкуляє думка: «от, були часи, робили ж все для людей».

Молодому загалу, який встиг помандрувати країною (і не тільки) або ж, навпаки, не бачив нічого далі за місцеві краєвиди, Бублик видається байдужою реалією: є як є, а за кращим ми знаємо куди поїхати…

Але і тим, і іншим: пасивним, активним, молодим, зрілим, байдужим, оптимістам, тим, хто в кожному кроці будь-якої влади бачить «зраду» до свого народу, і тим, хто вірить кожному слову, хочеться аби Бублик був. Хочеться, щоб згадуючи життєві моменти, показувати на ошатні скульптури (а може, й маленькі фонтанчики), жовтий пляж з дитячими майданчиками і казати: а колись тут все було в очереті…

Як ото зараз – в очереті і спогадах

Спроби зробити з народного Бублика міського красунчика почалися ще у 60-х роках минулого століття. Тоді активістами (звичайно ж, бравими – комсомольськими) були насаджені тополі – їх і зараз можна побачити, заходячи до парку по вул. Седова.

А вже у 80-тих роках, коли велич і кількість опорних підприємств невпинно зростала, а разом з тим росла і кількість мешканців міста, за Бублик взялися «по-серйозному»: з проектом, планом та розмахом. Щоправда, по-справжньому «розмахнутися» не встигли – часи Перебудови внесли свої корективи в амбіційність українських районів. Настали часи виживання і привласнення: простий люд – виживав, непростий – привласнював. Бублику ж замість коштів залишився ентузіазм, яким час від часу «балувала» його діюча влада чи активісти

Майбутня родзинка міста

Саме таким бачили Бублик у 1983 році тодішній керівний склад Пологівського району – згадує Микола Штепа, тоді перший  секретар, голова Пологівського райвиконкому. В ті часи будувалось все і в великій кількості: зводилися нові заводи чи їх філіали, дитсадочки, школи та житлові комплекси… Та хотілось чогось красивого, живого, для душі… Саме тоді в Оріхові йшло будівництво гребного каналу.  А чим ми гірші? – запитали себе в Пологах, зібрали склад активістів з керівників передових заводів району (вперш за все залізниці) та поїхали дивитись, як власноруч роблять диво сусіди. Коли ж приміряли Оріхівський проект на Пологівський край, виявилось, що географічні особливості не дають повторити його в повному масштабі: через Донецький кряж, який є основою русла річки в районі «Бублика», а значить і великий перепад води. Але, – сказали в районі, – це на добре, буде по-особливому красиво.

Очистили русло, встановили дренажну систему… Звичайно, все робили за стандартами тих часів: можливо, володіючи сучасними технічними засобами, вийшло б ще краще і більш довговічно, але тоді, споглядаючи результат, пологівці  пишалися своєю роботою. Тим паче, попереду було найприємніше –

оздоблення парку

Хоча, спочатку майбутню велич проекту не оцінили мешканці вулиць і городів, що наближені до ріки. Микола Васильович згадує, скільки скарг на проведення робіт сипалося в райком: залиті городи, сирість в будинках та вода в льохах – Бублик змінювався і змінював навколишній ландшафт.

Місток на тросах (той, що в сторону села Пологи) взявся зробити начальник Локомотивного депо Віктор Краснокутський. За арочний місток відповідав Євген Свеженцев, начальник дистанції колії. Перехід на майбутній Остів Казок робили під керівництвом Віктора Каширного, начальника вагонного депо: його вирізали з великого вагону, а потім ставили за допомогою крану. А найпершим було озеленення зони: враховуючи направленість вітру (південне, за Розою Вітрів) паркова зона гарантувала місту  додатковий приток  свіжого повітря. За озеленення відповідав Вадим Лемперт, тоді директор Пологівського лісгоспу. А в планах ще були танцювальний майданчик для молоді, оглядове колесо та атракціони (з колишнього парку розваг), шаховий клуб, кав’ярні та ще багато цікавого

На питання, чи дорого району обійшовся проект «Бублик», Микола Штепа каже, що проект не мав грошового цільового призначення: робили все своїми силами – по совісті і можливостям.

Все пропало?

Голова громади Юрій Коноваленко запевняє, що проблема Бублика вирішується, хоч і не так швидко як того б хотілося. Велика кількість бюрократичних умов, застаріла та ненадійна система встановленого дренажу та тотальна відсутність коштів: основні моменти, які з кожним роком віддаляють «Бублик» від якісного, цивілізованого відпочинку пологівців.

Дренаж, який не виконує своїх функцій

Як тільки перестала діяти дренажна система (через 5-6 років) басейн Бублика одразу замулився. І вже на початку 90-х став перетворюватись на болото. В ті часи про красу навколишнього середовища приходилося задумуватися мало – тут би нагальні проблеми вирішити, – як вижити. Але з часом керівництво району згадало про Бублик та почалися проектні роботи. В 2016 році зробити новий, сучасний дренаж взялася одна харківська фірма. Навіть розпочалися планові роботи, завдяки яким з погребів пологівців зійшла вода. Але потім працівники фірми, разом з керівництвом десь зникли, почалися претензії та судові справи, які тривають і досі, а берега Бублика знову почало замулювати.

Бюрократичними коридорами вода не тече

Проект русла річки, який був розроблений фахівцями і досі не допущений до виконання. Зміна правил проведення експертиз, корегування меж міста, дозволи та планування наздоганяють однин одного і гальмують роботи щодо відновлення зеленої зони.

Проект, який зараз проходить отримання висновків експертизи ОВД вже вісім місяців блукає кабінетами київського міністерства. Згідно нього, три кілометри русла – між залізничним мостом та мостом, що йде на Гуляйполе треба розчистити, видаляючи мул з зарослями очерету, поновити систему дренажу та зробити річку придатною до купання. В минулому році даний проект таку експертизу не пройшов. Тепер, відкоригувавши недоліки та отримавши Бублик разом з річкою (до затвердження генерального плану місту належала територія тільки до річки) є шанси на його затвердження, але тут на заваді красі і чистим берегам стають кошти. Точніше, їх катастрофічна нестача

23 мільйони плюс вартість проекту

За проектні роботи, на висновок експертизи яких чекаємо і досі,  з бюджету громади вже заплатити 200 тис. грн. В ньому передбачено і чистий пляж, і дренаж, і Галявина Казок, і ігрові зони, павільйони, кафе… на те, що б очистити русло потрібно буде ще 23 млн. орієнтовно. І в минулому році громаді обіцяли 20 млн з екологічного фонду, але, як ми вже говорили, «зеленому»  проекту не дали зеленого світла. Цього року бюджет обласного екологічного фонду значно менший і в мерії вже не  очікують на виділення кошт в повному об’ємі, до того ж, і дозволу поки що нема…

Що можна буде робити власними силами, керівництво громади обіцяє виконувати. Але без капітальних робіт, генеральних дозволів та чималих коштів це буде складно і недоцільно, адже всім мешканцям хочеться мати в місті Бублик з родзинкою, а не дірку від бублика.

1 коментар на “Пологівський «БУБЛИК»: вчора, сьогодні та в майбутньому. Або місцева пам’ятка, яка так і не стала «перлиною»

  • “Велика кількість бюрократичних умов, застаріла та ненадійна система встановленого дренажу та тотальна відсутність коштів” Да причем тут дренаж да бюрократия, Вас для чего народ выбрал в голову громади? Может хватит смахивать на бюрократию и старую систему!? У Вас всегда виноваты папередники!!!! Зарплаты себе снизьте и деньги появятся в бюджете Полог.

Залишити відповідь