Пологівський пенсійний фонд інформує про останні зміни

• Бюджет-2018 в цифрах: як зміняться “мінімалка”

З 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата в Україні збільшиться на 523 грн, або на 16,3%, і становитиме 3 723 грн.

Про це йдеться в проекті державного бюджету України на 2018 рік, затвердженому Кабінетом міністрів і зареєстрованому у Верховній Раді 15 вересня.

Згідно з документом, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становитиме 1 700, з 1 липня – 1 777 грн, з 1 грудня – 1 853 грн. Законопроект також передбачає зростання прожиткового мінімуму для дітей до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1 492 грн, з 1 липня – 1 559 грн, з 1 грудня – 1 626 грн. Для дітей від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1 860 грн, з 1 липня – 1 944 грн, з 1 грудня – 2 027 грн. Для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року – 1 373 грн, з 1 липня – 1 435 грн, з 1 грудня – 1 497 грн. У законопроекті на наступний рік враховано інфляцію на рівні 7%. Таким чином, соціальні стандарти зростатимуть швидше за інфляцію. Як повідомляв УНІАН, з 1 січня 2017 року в Україні мінімальну заробітну плату було збільшено в 2 рази – до 3 200 грн, і чинності законодавчі норми, що передбачають за виплату зарплат «у конверті» штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 1 травня 2017 року встановлено на рівні 1 684 грн. Також, Кабінет міністрів у проекті державного бюджету на 2018 рік прогнозує курс гривні на кінець наступного року на рівні 30,1 грн/дол.

Як повідомляв УНІАН, з 1 січня 2017 року в Україні мінімальна заробітна плата була збільшена в 2 рази – до 3 200 грн, і набрали чинності законодавчі норми, що передбачають за виплату зарплат «у конверті» штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат. Прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 1 травня 2017 року встановлений на рівні 1 684 грн. Кабінет міністрів у бюджетній резолюції прогнозує середньозважений курс гривні за підсумками 2017 року на рівні 27,8 грн/дол., за підсумками 2018 року – 29,3 грн/дол., 2019 року – 30,5 грн/дол. і 2020 року – на рівні 31 грн/дол.

• Зарахування до стажу періоди перебування на лікарняному та у відпустках

Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України «Про відпустки», Кодексом законів про працю України, іншими законами і нормативно-правовими актами України.

Закон України «Про відпустки» встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів всебічного розвитку особи.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої незалежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та в інших органах.

Згідно зі статтею 20 цього Закону за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються, зокрема, такі види матеріального забезпечення і соціальних послуг:

         – допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

         – допомога по вагітності та пологах.

Під час обчислення страхового стажу для призначення пенсії за віком органи Пенсійного фонду України керуються, зокрема, статтею 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон), якою визначено періоди, що включаються до страхового стажу. Зокрема, страховий стаж за періоди до 01.01.2004 територіальні органи Пенсійного фонду обчислюють на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону.

Якщо особа перебувала у відпустці та/або на лікарняному в періоди до 01.01.2004, періоди роботи буде зараховано до її стажу на підставі записів у трудовій книжці: із дати зарахування на посаду до дати звільнення з такої посади.

Страховий стаж після 01.01.2004 територіальні органи Пенсійного фонду обчислюють відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до Закону страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Перелік осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, визначено статтею 11 Закону.

Отже, якщо з 01.01.2004 особа є  застрахованою (тобто підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню), періоди перебування у відпустці та/або на лікарняному зараховують до її страхового стажу за умови сплати страхових внесків.

Водночас період перебування жінки у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами зараховують до страхового стажу, якщо така відпустка мала місце після 01.07.2013 (на підставі змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», внесених Законом від 14.05.2013 №231–VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії»).

• ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЙ ЗА ОСОБЛИВІ ЗАСЛУГИ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ

Порядок призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, розміри, в яких такі пенсії призначаються, а також коло осіб, які мають право на їхнє призначення, визначено Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (далі — Закон).

Пенсії за особливі заслуги призначаються громадянам України, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення в галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту.

За статтею 1 Закону право на призначення пенсії за особливі заслуги мають Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами України або колишнього СРСР, медалями «За відвагу», ветерани війни, нагороджені за бойові дії медаллю Ушакова. Крім того, пенсії за особливі заслуги призначаються також особам, відзначеним почесним званням «народний» або «заслужений», державними преміями, Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 р. було призначено персональні пенсії союзного чи республіканського значення. Пенсії за особливі заслуги призначаються також переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи, космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків, народним депутатам України, депутатам колишніх СРСР та УРСР, членам Кабінету Міністрів України та уряду колишньої УРСР, депутатам чотирьох і більше скликань Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення України та колишньої УРСР, матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку.

Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, яку одержує особа: пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника або за вислугу років.

Розмір пенсії за особливі заслуги встановлюють у відсотковому відношенні — 20—40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, залежно від заслуг особи (ст. 5 Закону).

Конкретний розмір надбавки залежить від заслуг особи, що звернулася за призначенням пенсії, і встановлюється за схемою визначення розмірів надбавок залежно від наявних заслуг перед Україною (схеми визначення розмірів надбавок залежно від наявних заслуг перед Україною затверджені протоколом засідання Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України від 08.11.2002 р. № 1400 (з доповненням).

У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги, право на встановлення надбавки до пенсії мають непрацездатні члени сім’ї померлого, зазначені ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір якої становить: на одного непрацездатного члена сім’ї — 70%, двох і більше — 90% надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.

Непрацездатні члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання службових обов’язків під час проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України чи Державній кримінально-виконавчій службі України внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання цих обов’язків, і були посмертно нагороджені переліченими вище державними нагородами України або колишнього СРСР, мають право на встановлення до пенсії надбавки на одного непрацездатного члена сім’ї — 70%, двох і більше — 90% від 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки розмір пенсії за особливі заслуги залежить від розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, кожне наступне збільшення такого розміру прожиткового мінімуму є підставою для проведення перерахунку пенсії за особливі заслуги. Перерахунок проводиться з дня збільшення розміру прожиткового мінімуму.  Крім того, розмір пенсії за особливі заслуги може бути переглянутий у разі повторного нагородження особи після призначення пенсії за особливі заслуги або в разі виявлення нових даних про заслуги особи.

Пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення (ст. 5 Закону). Днем звернення за її встановленням вважається день прийняття заяви про порушення клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги з усіма потрібними документами.

Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і при цьому подаються всі потрібні документи, то днем звернення за призначенням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо до заяви додано не всі потрібні документи, орган, що готує документи для призначення пенсії за особливі заслуги, повідомляє заявникові, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше від трьох місяців з дня повідомлення про потребу їхнього подання, то днем звернення за призначенням пенсії за особливі заслуги вважається день приймання або відправлення заяви про призначення такої пенсії.

Заява щодо порушення клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною та потрібні документи подаються до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання особи.

Механізм порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною визначено Порядком порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 р. № 378.

До клопотання додаються такі документи:

для призначення пенсії особі, яка має особливі заслуги перед Україною:

• копії документів, що підтверджують такі заслуги;
• копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи українською мовою;

для призначення пенсії членам сім’ї померлої особи, яка мала особливі заслуги перед Україною:

• копії документів, що підтверджують такі заслуги;
• копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові члена сім’ї особи українською мовою;
• копія свідоцтва про смерть особи;
• документи, що підтверджують родинні стосунки з особою (копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, рішення суду про встановлення родинних стосунків);

• копії документів, що підтверджують факт загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків у період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Держспецзв’язку чи Державній кримінально-виконавчій службі внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання таких обов’язків, військовослужбовців та осіб, зазначених ч. 2 ст. 6 Закону.

Пенсія за особливі заслуги перед Україною виплачується впродовж усього періоду, на який призначено пенсію відповідного виду особі. Наприклад, якщо вона встановлена до пенсії за віком чи за вислугу років, то довічно; якщо до пенсії по інвалідності, то на весь строк установлення інвалідності; якщо до пенсії в разі втрати годувальника, то виплачується впродовж усього періоду, доки член сім’ї особи, яка мала особливі заслуги, є непрацездатним (зокрема, дітям — до досягнення 18 років (23-х, якщо навчаються), дружинам (чоловікам), батькам, які не досягли пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але визнані інвалідами, — на весь термін установлення інвалідності, а для тих, хто досяг пенсійного віку, — довічно).

До соціальних пенсій (тих, які призначені раніше за відсутності страхового стажу) та до державних соціальних допомог пенсія за особливі заслуги не призначається.