Вербівці влаштували «Етно-паті в українській хаті»📷

Із сайту села Вербового

Людина народжується, росте, розвивається. І в житті її надходить пора, коли природна потреба в спілкуванні, у самовиявленні і самоутвердженні набуває особливої загостреності. Подібно до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали, в українському селі і містечку зародилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами – вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони пізньої осені, найчастіше на Покрову.

Для проведення вечорниць дівочий гурт підшуковував простору, зручну хату самотньої бабусі, вдови або рекрута. А відтак ішли дівчата до господині і просили дозволу «справляти в їх господі вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молоді люди називали вже «вечернична чи досвітчана мати».

У великих селах, де було багато молоді, кожен куток мав свої вечорниці. Часто наймали і по дві (та більше) хати на кутку. В одній збиралася доросла молодь— «старші» (з 17—18 років), а в другій — «менші» (підлітки до 16 років). Залежно від розмірів помешкання в одну хату приходило від 5 до 15 дівчат, а парубків і більше…Бо якщо дівчата здебільшого трималися тільки свого гурту, то хлопці могли відвідувати усі вечорниці в своєму селі і навіть мандрували на «чужі» села, «роздивлялися, де є гарні та моторні дівчата».

Ось так і ми, 25 січня в Тетянин день вирішили донести всю красу нашого минулого, ознайомити перш за все нашу молодь із звичаями та обрядами українського народу. На Тетянин день потрібно приготувати смачний обід і нагодувати всіх членів сім`ї, навіть тих, кого немає поруч, потрібно залишити для них тарілочку з їжею на столі, дівчата в цей день ворожили на свого судженого. Свята Тетяна – покровителька студентів і заступниця всіх дівчат на ім`я Тетяна. Вона допомагає в навчанні . У неї просять ясного розуму і доброї пам`яті. Саме в цей день було вирішено провести – “Етно-паті в українській хаті.”

Вивчили українських пісень, прикрасили приміщення, імітуючи хату, запросили гостей, хлопців та дівчат та й провели вечорниці. Трішки історії та спогадів, а потім поринули в минуле. цікаво було дівчатам ворожити, хлопці загравали до дівчат намагалися розвеселити та й потішитися самим. Цікаво провели час, і Калиту кусали, і вареники на швидкість їли, і в “квача” пограли та багато іншого. Приємно було бачити здивування та радість, на обличчях наших гостей. Дітлахи приємно були вражені вечорницями. Пригостили всіх присутніх смачними пиріжечками та варениками та привітали з Тетяниним днем.

На святкових вечорницях молодь відпочивала, розважалася, зав’язувала стосунки. Музика, співи, танці, ігри, спільна вечеря — все говорило про небуденність.

Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов’язку і продовжимо справу наших предків.